Одного разу, коли ми з мамою спали, почали сильно стріляти. Це було 2015 року, але я це чітко пам'ятаю. Мені було дев'ять років, і я відразу не зрозуміла, що відбувається. Я побігла будити маму – і вона відразу побігла по документи.
Ми з мамою, папугою та найнеобхіднішими речами ховалися від бомб у коридорі. Було дуже страшно.
Рано-вранці ми виїхали з Донецька до родичів. Але через два з половиною місяці ми повернулися, тому що там почали менше стріляти і багато важливих речей залишилося в Донецьку.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.