Варвара Матвіївна згадує про обстріл, люди відчували жах від війни. Довелося ховатися в підвалі під час сильних бомбардувань, спати одягненими та взутими в очікуванні чергового обстрілу, але згодом усі звикли до такої обстановки і навіть копали картоплю під снарядами, що літають, каже жінка.
Вона розповідає про те, як бомбили їхню вулицю та пошкодили газову трубу. Її будинок постраждав. Виживати було дуже важко. Варвара Матвіївна мріє про мир, здоров'я та хоче забути цю війну, як страшний сон.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.