Сім’я підприємців на початку війни через обстріли втратила весь свій бізнес, їх житло пошкоджене. Але вони вже повернулись і почали все відновлювати

Я була приватним підприємцем до війни, 19 років пропрацювала. У нас був приліт ворожого снаряду – весь мій бізнес знищено. Я виграла ґрант на відновлення підприємницької діяльності – дві з половиною тисячі доларів. Закупила трішки обладнання і буду знову розвивати свій бізнес. Дуже тяжко нам. Усе розбите, все погоріло. Хата наша також постраждала.

Через пару днів від початку російського вторгнення в Україну через наше село пройшла колона ворожих танків. Ми це все бачили. Чоловік мій - крупний фермер. Ми забирали доньку і дворічну онучку з міста і десять днів жили в підвалі. 10 березня повністю всіх евакуювали з села. До нас заїхали наші хлопці і сказали всім евакуюватися. Ми виїхали і все там залишили. евакуювалися з внучкою, донькою і чоловіком. Зять залишився у місті, бо він в поліції працював. Одразу ми виїхали в Одеську область, були там. 

Приїхали через місяць додому і побачили сумну картину: газову розподільчу станцію повністю знищила бомба, газу немає, світла немає, хати побиті. 

У чоловіка в хазяйстві все повністю згоріло: техніка, склади, а в складах була ще продукція - все знищено. Ми отак руки опустили, але надіємося, що все буде добре. 

Коли звільнили Херсон, правий берег, 12 листопада ми повернулися в село і почали потроху відновлювати хату. Приємно вразило, що нас вже не бомблять, бо росіяни вони вийшли із села Правдине. У нас вдома жили хлопці наші дуже добрі, дивилися за хатою, собаку кормили і котика. Зв’язок ми з ними тримали, вони нам ситуацію трішки розповідали, що твориться в селі.

Зараз я відкриваю продовольчий магазин, бо людям далеко їздити до міста. Буду привозити найнеобхідніше, ще трошки – хімію. Ми на своїй землі, нам немає куди тікати, виїжджати. Це наша земля, і ми її не залишимо.