Валентина відповідає за бібліотеки Бородянської громади. Згадує, як ідея зібрати тривожну валізку викликала жарти на роботі. А вже за кілька днів було не до жартів – ворог наближався, люди виїжджали, незрозуміло було, що робити.

Разом з родиною, Валентина вирішила залишити Бородянку і перечекати навалу у селі Озерщина, за 20 кілометрів. Звідти вона бачила, як палає Бородянка. А 5 березня війна докотилася і до Озірщини. Ворог став прямо у сусідньому селі, а люди знаходилися просто на лінії фронту. Однією з останніх колон мешканці Озірщини виїхали на захід. 

За два тижні Вашуленкі дізналися, що їхній родинний будинок у Озерщині було зруйновано. А потім з’ясували деталі – саме на їхньому подвір’ї після пострілу ворожого танку загинули герої України. Тоді, за ініціативою Валентини, їхню вулицю в Озерщині перейменували в «Вулицю Захисників України».