Мені сорок років. Я жила з сім’єю в місті Херсон. У перший день війни ми почули вибухи й відразу виїхали у Миколаївську область. Було проблематично заправити автомобіль, бо біля заправок утворилися великі черги.
Ми ще жодного разу не були вдома.
Відволікають діти. Вони навчаються дистанційно, тому потребують допомоги. Рідні підтримують. Після від’їзду мене звільнили, а тут я не змогла знайти роботу за фахом. Стою на обліку у центрі зайнятості.
Хочеться, щоб швидше скінчилася війна. Можливо, до кінця року буде переломний період. Хочемо повернутися додому.
