Лідія Павлівна проживала у невеличкому селі Луговське. На початку повномасштабної війни воно було окуповане, а околиці заміновані. У перші тижні боїв багато будинків було зруйновано або розбито й жителі намагалися залишити домівку. Героїня пригадує як після одного з обстрілів вийшли з підвалу й побачили що вулиці вкриті осколками. Понад усе жінка хоче повернутися додому.