Ми весь час перебували в селищі і нікуди не виїжджали. Я паралізована, за мною доглядає дочка. Живу в двоповерховому будинку. Коли почалися обстріли, ми дуже перелякалися і ховалися вдома. Наш будинок не постраждав.

Ми регулярно отримували допомогу від Фонду Ріната Ахметова. Нам давали крупи, цукор, і це дуже нас виручало. 

З пережитого найбільше запам'яталося, як все бахало, гуркотіло. На селище була якась наводка.

Я трохи ходжу, але робити щось не можу. І зараз переживаємо, що там говорити.