Кругляк Ганна Леонідівна, вчителька мистецтва в Степовій філії Первозванівського ліцею Кропивницького району Кіровоградської області

Вчитель, що надихнув на написання есе — Кругляк Ганна Леонідівна

"1000 днів війни. Мій шлях"

Кожен із нас неодноразово замислювався, чи щасливий він. Але що ж таке щастя насправді? Можливо, це здорові рідні та близькі, а можливо — радісні очі дитини, можливо — достаток чи злагода в родині? А можливо — престижна робота? Насправді не так вже й важливо…

Моя бабуся 1930 року народження, і я чітко пам’ятаю її погляд, коли почалась війна у 2022 році. Мабуть, вона одна в нашій родині в перші хвилини цієї клятої війни зрозуміла, що ж насправді відбувається. Ми всі були розгублені, вона — ні.

В голові й досі чується страшний гул військових літаків перших днів війни — чи забудемо ми його колись? Я знаю, ні. Я впевнена — ніколи!

1000 днів війни… Якою я стала тепер? Можливо, рішучішою, навчилась цінувати дрібниці, навчилась приховувати емоції й не показувати, коли болить… А ще точно і без заперечень зрозуміла одне: щастя — це жити, піклуватись про найдорожчих і відчувати їхню любов.

Ми ніколи не станемо такими, як були. Тепер ми інші.

Хоч і шлях кожного різний, але шлях 1000 днів війни для кожного українця один — однаковісінький. Це біль: нестерпний, пекучий, терпкий. Це рани на серці, які ніколи не загояться, це розпач і злість, це дикий страх за рідних, але це — віра! Покажіть мені хоч один народ, який так вірить?!

Наш шлях — це підтримка, це неймовірна сила духу, це волонтерство, це наші захисники, це тисячі ангелів, які віддали своє життя за нас!

Для мене війна на нашій землі — це сироти по шкірі й повні очі сліз. Але ми сильні, ми вистоїмо, ми будемо жити й дихати на повні груди повітрям вільної та незалежної української землі! І ми, напевно, тепер вже знаємо, що ж таке справжнє щастя.

Слава Україні! Героям Слава!