Ірина Анатоліївна

«Ми трохи змирилися з війною, але спимо все в купці та тримаємо речі при собі»

До війни ми проживали у Макіївці, зараз – у Торецьку. У нас семеро дітей, п'ятьох дівчаток і два хлопчики. До війни жили по-різному. Бувало, що робота і була, і не було, але з війною все стало гірше.

У перший день війни ми з чоловіком були на городі і почули моторошний гуркіт. Таке відчуття, наче вибухнув вулкан. Ми побігли до льоху.

Зараз уже змирилися з війною, але спимо все купкою, тримаємо речі при собі. Війна – це страшно.

Через війну у чоловіка не стало роботи, немає грошей. Все зруйнувалося, люди бояться щось робити. Війна все зруйнувала і фізично, і морально, перелякані діти.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/