Ми так і не змогли втекти від війни. Після обстрілу Маріуполя взимку 2015 року я з дочкою переїхала до курортного селища Сопине, у будинок без опалення та води.

 Моя дочка інвалід. Вона народилася абсолютно здоровою, але щеплення, зроблене в три місяці, дало ускладнення. Даша насилу навчилася ходити, а ось сказати перше слово так і не змогла.

 Коли почалася війна, стан Даші сильно погіршав. Особливо сильний стрес вона перенесла після обстрілу Маріуполя. Мені порадили перевезти дочку ближче до моря. Ми так і зробили, але легше не стало.

 У селищі навала мишей. Виживати в одній кімнаті з гризунами ми більше не маємо сил. Вони покусали Дашу. І тут, у Сопиному, неспокійно. За лічені кілометри від нас йдуть бойові дії. Основні витрати – на ліки для нервової системи Даші. Тому я економлю на їжі.

Ми з Дашею часто ходимо дивитися на море. І завжди загадуємо одне бажання – швидше б настав мир.