Я з Гуляйполя. У нас 5 березня почався артобстріл, і я потрапив під нього. Прямо в центрі.

У Гуляйполі постійно відбуваються події, які шокують. Там дуже багато руйнувань. 

Нам допомагали волонтери. Ми сиділи в бомбосховищі, і нам приносили продукти. На жаль, моєї мами не стало через цих кацапських тварюк.

З перших днів пропало світло, не було газу, води. Магазини всі розбиті. Ні ліків купити, ні продуктів. Ми не могли виїхати, тому що були постійні обстріли. Та, слава Богу, нас вивезли 16 березня. Звісно, перевізники взяли за це багато грошей. Але проблем не було в дорозі. Доїхали нормально.

Запоріжжя обрав, тому що це недалеко від дому. Я іноді туди навідуюся. Тут у мене є тільки підробітки, а постійної роботи немає.

Не можу сказати, коли це все закінчиться, але хочу, щоб окупантів вигнали з нашої землі.