Ми з Лимана Донецької області. Через війну довелося переїхати до Полтави. Ми майже нічого не застали, бо рано виїхали. Лиман окупували в кінці травня, а ми виїхали на початку. Обстріли щойно починались. 

У перший день війни я був у відрядженні у Харкові. Мене розбудив начальник і сказав: "Почалася війна. Їдемо додому".  І ми вже о шостій ранку вийшли з готелю. Побігли на один вокзал, на інший. Електрички стали скасовувати. Сказали, що мости вже побили. Ми випадково знайшли одного чоловіка - він їхав до Слов'янська, і ми з ним поїхали. У Лимані на той момент було тихо.  

Міста зруйновані. Таке бачити дуже страшно. Наше місто маленьке, всього 20 тисяч населення, а розбомбили його настільки сильно - словами не передати. 

У нас спочатку вимкнули світло, газ, воду. Але у нас є колонки майже у кожному дворі, а от без світла й газу було складно.

Квартиру було важко знайти. Коли ми виїхали, то спочатку приїхали в село на Полтавщину, а потім близько місяця шукали квартиру, бо не всіх хотіли брати. Часто не брали з донецькою пропискою. А ми ще й виїхали з котами. То з котом не можна, то тільки для місцевих.

Першою виїхала дружина з мамою та з братом. Ми їх відправили, коли ще було тихо в Лимані, - це був квітень. Потім ми замовили машину до Полтави, вивезли бабусю і дідуся, і з ними відправили котів у переносках. А ми вже виїжджали автобусом з батьками та братом. 

Додому дуже хочеться. Війна й стреси, звісно, ​​погіршили здоров'я. Мама тепер на таблетках, тиск скаче, у тещі - мігрені постійні. Ми виїжджали на два тижні, а вийшло на рік. Можливо, поїдемо до Кропивницького, якщо там буде робота. 

Наша філія виїхала у Дніпро. Я місяць, мабуть, не працював, тепер знову працюю. 

Коли ми приїхали до села на Полтавщині, люди з першого дня допомагали, хто чим міг. Одразу прийшли, довідалися, звідки ми, приносили продукти.

Допомагає переключатися робота. Головне, що всі живі. Дякувати Богу, ми не були в окупації. Краще цього всього не бачити і не переживати. Легше бути разом з родиною. 

Хочеться повернутися додому. Дуже хочеться. У нас квартира постраждала. До нас на сходовий майданчик влучив снаряд, вилетіли двері, балкон обсипався, на кухні - вікно, вся фурнітура обсипалась.