Шило Юстина, учениця 8 класу Зорянського ліцею Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Переходько Анжела Миколаївна

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Я  народилась і проживаю в Україні. Це дуже мальовнича країна з багатою історією, стародавніми традиціями, доброзичливими людьми, цікавою культурою та милозвучною мовою. З перших хвилин мого життя у безкрайньому океані звуків неповторно звучить мелодія рідного слова. Українська мова - велика книга минулого, сьогодення й майбутнього, читаючи яку кожна людина має зрозуміти і світлі, і темні сторони життєпису України.

Складним був шлях української мови. Це безкінечна перевірка стійкості духу, вірності народу, усвідомлення свого призначення, неминучість вибору.

Культурне багатство - ще одна надзвичайна складова української ідентичності. Мова, народні танці, співи, традиції - це те, що робить нас унікальними. Ми усвідомлюємо себе народом з палким почуттям патріотизму, носіями загальнолюдських цінностей. Українському народові довелось пройти тернистий шлях невизнання, приниження, катувань до розквіту, самоствердження, нарешті, незалежності.

Я пишаюсь, що народилась в Україні. Адже ще здавна українці показували свою відданість, працьовитість, єдність та гостинність. Багато видатних людей народилась саме тут. Гарні краєвиди надихали їх на дивовижні роботи, що зараз є невід'ємною частиною нашої історії.

Сьогодні Україна та український народ проживає важкі часи. За свою історію Україна жодного разу не пішла війною на інший народ, не зазіхнула на чужу землю. А захищатися доводилось нерідко. Війна - це велике зло, це потьмарення розуму, затемнення душі.

Україна протистоїть потужній армії. Ми боремось! Це війна за незалежність. Ми на своїй землі, нам є кого і що захищати.

Щодня у складних бойових умовах, ціною свого життя прикордонники та ЗСУ перешкоджають роз'єднанню країни, демонструють незламність українського народу. Духовність , віра, дух свободи та гостре відчуття потреби боротьби за справедливість - ось фундамент нездоланості української армії. Україна благословляє своїх дітей, які стали на сторожі миру. Це люди, які мають Божу іскру, несуть слово правди.

На превеликий жаль через війну багато людей загинуло. Для багатьох життя просто зупинилось, через всі події, що їм довелось пережити. Руїнами стали красиві місця, які мали свою історію й несли в собі теплі спогади. Також постраждало багато тварин.

На мою думку, війна змінила світогляд кожного. Хтось змінився до невпізнаності. Йде переоцінка моральних, етичних цінностей, відроджується самовідданість народу. Однозначно, війна показала нашу згуртованість, вольовий характер та незламний дух. Україна за час війни стала символом незламності та боротьби за свободу для усього світу.

Синьо-жовті стяги майорять у різних куточках планети на знак підтримки життя і засудження смерті, яку несе за собою війна росії проти України. Про наші міста-герої, звільнені від окупації, знають на інших материках.

Незламність духу української нації - це те невичерпне джерело сили, що підтримує нас у будь-яких випробуваннях. Щиро захоплююсь стійкістю всіх українців, адже не кожен, переживши страшні події, може знаходити радість у дрібничках, посміхатись і продовжувати жити далі. Я вважаю їх силою своєї країни. Наш народ не припиняє дивувати світову спільноту своєю злагодженістю та звитягою. За підтримки цілої армії волонтерського руху, українська армія перетворилась на одну з найбільш бездоганних та дієвіших.

Щодня українці здійснюють захоплюючі вчинки. Кожен робить усе заради процвітання нашої країни.

Задля перемоги я підтримую українську мову, культуру, беру участь у заходах, що спрямовані на підтримку моєї країни. Я вчусь, розвиваюсь - це моя віра у те, що кожен внесок важливий. Також в моїй школі проводять різні заходи на підтримку та збір коштів для ЗСУ. Наприклад, ярмарки, в яких я беру участь. Ще я допомагаю робити окопні свічки, що зігрівають наших військових.

Бути українкою - це особливий дар, що дарує мені стійкість духу, гордість за свою країну та бажання зробити свій внесок у її майбутнє. Чим більше ворог тисне, тим більша наша сила у протистоянні.

Скільки  світлих людей проявилось, кожен і кожна робить, що може. Скільки героїв і героїнь! Страшну ціну платимо за боротьбу. Нам тяжко, однак агресор буде знищений. Я вірю у Збройні сили України.