«Ми багато чого дізналися. Скинулися маски у наших друзів та знайомих. Хтось пішов до ЗСУ, а хтось захотів до радянського союзу»

«Думали, що все закінчиться через тиждень, але ні», - розповідає Дем'ян Гнідь із Пришибу. До війни він навчався в училищі на електрослюсаря і жив разом із мамою та молодшими братом та сестрою. Каже, що в перший день війни йому зателефонував майстер із училища і сказав, що навчання не буде, і вони переходять на дистанційку. Через тиждень після початку війни молодик захворів на коронавірус і лежав удома з високою температурою. А третього березня їхнє село зазнало сильного обстрілу з градів. І один снаряд упав біля їхнього будинку. У будинку повилітали всі вікна, а хлопець у цей час лежав у ліжку. Вважає, що якби молодші брат із сестрою не вибігли з кухні, то їх порізало б уламками від скла. Коли вийшли після обстрілу на вулицю, то побачили, що частину сусідніх будинків було зруйновано, а на сусідній вулиці вбило людину.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/