Ми місяць прожили під окупацією в м.Маріуполь, жили у підвалі. Наприкінці березня 2022 року нам вдалося виїхали, ми втратили дім, мої діти дуже страждали від цього. Дуже довго приходили до тями.

Моя дитина жила місяць у підвалі під постіними обстрілами, бачила біль та страждання людей, які знаходились у Маріуполі.

Ми не відчуваємо себе і зараз в безпеці. Ми намагаємося дати доньці безпеку, але ж постіні сирени та переодічні обстріли м.Дніпро, а також розуміння того, що в країні йде війна, заважають їй відчувати себе в безпеці.