Вже більше року місто Енергодар під окупацією російських військ. Нам з трьома дітьми прийшлось виїхати з-під обстрілів, бо життя в окупації було страшне. Діти були свідками, як окупанти захоплювали місто, стріляючи по енергоблокам Запорізької Атомної Електростанціі. Шокуючим було те, що масово почали виловлювати чоловіків на вулиці, забирати з місця роботи і відвозити на підвал, піддавати тортурам за українську позицію. Постійні обшуки квартир, телефонів в пошуках всього українського. Під час війни в окупаціі стикнулись з гуманітарною катастрофою, за день в магазинах не стало їжі, води, медикаментів. Працювала тільки одна пекарня, та рятували жителі навколишніх сіл, які почали привозити свою продукцію в місто, але ж всім того не вистачало.