Я жив у Бердянську з дружиною і дочкою. Дізнався про початок повномасштабної війни по телебаченню. Найскладніше було виїхати з окупації. Були труднощі з їжею, водою, ліками. Був хаос і паніка.
Найбільше шокувало, що почалася війна. Ніхто у це не вірив. Виїхали власним автомобілем. У березні всі виїжджали із Маріуполя, був великий ажіотаж. Ми дали всім прихисток: розселили на базах відпочинку, по квартирах. Допомагали, чим могли. Потім усі роз'їхались і ми змогли виїхати. Обрали Дніпро, бо у нас тут родичі по лінії дружини. Нині залишилися без дому і без роботи. Я дитячий тренер з футболу.
Думаю, що війна скоро не закінчиться. Коли вийдемо на кордони 1991 року, тоді буде кінець війни. Наше майбутнє – це квітуча Україна.
