Олександра Мироненко, 9 клас
Іллінська гімназія Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області
Вчитель, що надихнув на написання есе: Глотенко Лілія Іванівна
Конкурс есе на тему «1000 днів війни. Мій шлях»
Війна … Це що?... До початку цих страшних подій я навіть не знала, що це взагалі таке, але 24 лютого 2022 року , прокинувшись, я усвідомила, що у моєму житті багато змінилось, багато чого вже не буде так, як було раніше.
Я бачила, як швидко ми збираємо речі, як швидко їдемо до бабусі, як назустріч їде багато військових і техніки, як минаємо багато блокпостів, як перевіряють документи , як усі навколо хвилюються, мені стало не по собі…
Було страшно залишати речі: книгу, що тато читав вечорами, улюблену іграшку молодшої сестри, картини, вишиті мамою, наше минуле, наші спогади. Було невідомо , коли ми повернемося і чи повернемося взагалі. Все було невідомо, було дуже страшно , ми до кінця не вірили, що це війна . За цей час і моє життя і життя кожного українця дуже змінилося. Хтось був змушений поїхати до іншого міста, залишити свою домівку, втікаючи від вибухів якомога далі. Повернувшись додому 10 травня 2022 року, почули страшний вибух – як виявилось, прилетіла ракета до Торгівельного центру "Рів'єра". Прилетіла туди , де моя родина часто проводила час, туди, де завжди дуже багато людей. А що було б, якби це сталося вдень? Коли маленькі відвідувачі граються , де тільки можна…
А коли 18 липня 2023 року російська ракета прилетіла до Одеського Спасо-Преображенського собору... Крім болю, невпевненості, втрат війна навчила мене бути сильною , і цінувати кожну хвилину проведену з близькими , навчила мене не здаватися перед труднощами та шукати вихід в найскладніших ситуаціях. На сьогоднішній день ми звикли і легше переживаємо те, що відбувається в Україні.
Я дуже горда, що з перших днів мій батько пішов до Збройних сил України, де уже третій рік захищає нашу країну, захищає нашу родину, спокійне життя.
Я дуже сумую за ним і хочу, щоб швидше настала НАША ПЕРЕМОГА і татко повернувся до нас. Протягом 1000 днів війни я вже багато пережила і розумію, що ще не менше мені прийдеться пережити , але я впевнена , що ми вистоїмо , відстоїмо таку жадану свободу. Завдяки нашим воїнам- все буде Україна !