Мені 40 років. Я живу в селі Галаганівка Миколаївської області. Ми дев’ять місяців були в окупації, жили без світла. Рашисти приїжджали до нас з перевірками, було не дуже весело. Ми не виїжджали, постійно були тут. 

Найбільше шокувало відношення окупантів до мирного населення.

Їжі і води вистачало, бо ми живемо в селі. У нас своя криниця. Продуктів вистачає з городу, то за це не скажу. От з медикаментами були великі проблеми. Ну, ще спочатку ми десь два місяці сиділи без хліба, а потім налагодилася поставка з росії, і ми вимушені були купувати те, що було у нас в магазинах. 

Мій син зараз в лавах ЗСУ. Звісно, морально це все дуже тяжко.

Я впевнена, що Україна переможе найближчим часом, і у нас все буде добре.