Дванадцятеро людей з родини Гапієнків понад місяць виживали в окупації. Онука Валентини, якій було чотири рочки, ледь не загинула під час обстрілу. Сестра жінки вчасно встигла прикрити маленьку собою. Матір дитини тоді контузило.
Валентина зі сльозами згадує, як закінчувалася їжа. Як все частіше снаряди літали над їх хатою. Як замерзали від холоду.
Згодом частину родини прихистили односельці. Валентина із чоловіком залишити свою домівку не змогли. Бо добре знають, як це — втратити все і починати життя з нуля.
У 2014 році вони виїхали з Донецька. На долю переселенців випало чимало бід: втрата житла, роботи, важкі хвороби. Родина тільки-но відчула землю під ногами, як знов опинилася в епіцентрі повномасштабної війни.
