Катерина згадує, що на початку вторгнення вона перестала ходити до школи. Десь півроку не ходила до навчального закладу. Далі життєві обставини змусили дівчину переїхати до Почаєва до нових батьків. Катерина мріє про закінчення війни та повернення українських військових з полону.