Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Сергій

«Мою сусідку вбило міною»

переглядів: 664

Донеччанин Сергій опинився на роздоріжжі: в військовому Донецьку залишився батько, а своє життя Сергій будує в столиці України. Однак не все так просто. Можливо, він повернеться додому, навіть не чекаючи закінчення військових дій.

Я людей возив, був в Дебальцеве, де відбувалися військові дії. Я там півгодини побув, потім вже небезпечно було. Дивився здалеку, коли все вибухало. У Донецьку дивився, що залишилося від Донецького аеропорту.

Я не виїжджав, бо батько сказав, що нікуди не поїде. Я теж не хотів їхати, тому що будинок не хочеться залишати, хіба мало що. Одні мої сусіди виїхали в Росію. Мої батьки і родичі їхали в Росію і на Азовське море. А одну сусідку міною вбило.

Ще на самому початку я планував, що якщо буде все так же тривати, то поїду кудись. Нещодавно переїхав до Києва, менше ніж рік тому. Мати померла, батько залишився там. Поки він може ходити в магазин, топити грубку, за собою доглядати, я можу щось намагатися робити і для себе. Що буде далі, я, чесно кажучи, навіть не знаю. Можливо, повернуся додому, навіть якщо війна ще не закінчиться. Багато чого залежить не від мене, а від обставин і ситуації. Поки війна, хочеться тут побути, в Україні. Тут набагато безпечніше.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Донецьк 2014 Текст Історії мирних чоловіки пенсіонери 2014 переїзд психологічні травми обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення обстріли Донецька розлука з близькими
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій