У перший день війни я дізналась про обстріл Харкова. У Покровську поки що не стріляли. Коли прильоти снарядів почались у місті, я з родиною вирішила виїжджати. Машин було багато, тож наша евакуація була довгою. Виїжджали сім’ї з дітьми, було дуже багато людей.

У Покровську залишалась моя невістка, вона потрапила під обстріл. Рятувальники її діставали з-під завалів.

Зараз я живу в Полтаві. Повертатись додому я поки боюсь, бо Покровськ продовжують бомбити. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться і я повернусь на Донбас, бо це  - моя Батьківщина.