Війна мене застала ще в 2014 році. Тоді вже були масовані обстріли. У моєму селі одинадцять будинків було знищено. У 2022 році я був вдома. Росія почала наступ, почали летіли снаряди та ракети. Мою хату розбили. Будинок мами також розбомбили.

Я виїхав з міста з рідними. Швидко стрибнув у автобус та евакуювався.

Потягом виїхав з Краматорська. Пізніше того ж дня у вокзал прилетіла ракета. Багато людей загинуло. 

Спочатку я жив у Львові. Там були невістка та онука. Потім син нас вивіз до Дніпра. Дякую Фонду Ріната Ахметова. Постійно отримую гуманітарну допомогу. Дуже приємно відчувати підтримку. Сподіваюсь, що скоро настане мир.