Історії, які ви нам довірили
Ірина Анатоліївна вдруге за своє життя була змушена залишити рідну домівку, щоб врятуватись від війни
Вранці, коли почалась війна, я пішла на роботу, а дітей залишила вдома. Для мене це була вже знайома ситуація, адже вперше я зіштовхнулась з війною у 2014 році у Донецьку. Близько дванадцятої ранку почали доноситися звуки вибухів, і ми вирішили виїжджати. Ввечері 24 лютого ми були вже у Запоріжжі.
Коли ми були вже в безпеці, нам було дуже важко знайти житло, адже з Маріуполя везли вуличного кота. Але нам з усім допомогли благодійні фонди, за що я їм вдячна.
Я була шокована, що вдруге за своє життя залишаю рідну домівку у пошуках безпечного місця. Всі речі та фотографії згоріли в орендованому житлі у Маріуполі.
Нажаль, наша родина роз'єднана, бо мій чоловік зараз не живе з нами.
До війни я працювала у комунальній бухгалтерії. Наразі я працевлаштована, але можливо зміню роботу.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
