меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
До всіх історій
Аміна Подолянюк

«Моє життя кардинально змінилося — у двері постукала жорстока війна»

переглядів: 142

Подолянюк Аміна, Пісочинський ліцей «Мобіль», смт. Пісочин, Харківська область

У конкурсі есе "Один день" її  робота зайняла 3 місце

Аміна в 2014 році
Аміна в 2021 році

Війна… Скільки болю, страждання, лиха і скорботи у цьому слові. Невже люди завжди були такими жорстокими один до одного? Невже люди насправді такі бездушні істоти, які здатні на вбивство собі подібних?

Війна – це те, що неможливо пережити легко. Бо з тобою назавжди залишиться той великий тягар в душі, що інколи буде відчуватися найважчим життєвим іспитом.

Війна розпочалася в незалежній Україні настільки несподівано і раптово, що сім років тому жоден з нас не міг припустити думки про те, що ця трагедія може торкнутися його родини, рідного міста, товаришів, колег.

Вперше відчуття тривоги і страху за своє життя в мене з'явилось ще в дитинстві. Наша родина більше двадцяти років мешкала у невеликому містечку біля Донецька, Авдіївці, і за такий великий період мої батьки досягли багато чого.

Моє дитинство було щасливим, безтурботним і мрійливим. Воно було наповнене любов'ю, щирістю і теплими емоціями; спогади про ті часи завжди зігрівають мою душу у тяжкі хвилини.

Проте в один день моє життя кардинально змінилося — у двері постукала жорстока війна, що зруйнувала моє уявлення про вічне щасливе дитинство.

В той жахливий день, як і завжди, я прийшла до школи, але учнів там було небагато. Мене це здивувало, бо іноді школа здавалася мені маленькою хатинкою, куди помістили надто багато маленьких гномів. Незвично було йти пустими й безлюдними коридорами і чути лише звук свого старого взуття, що шаркає по підлозі. Дивлячись в очі учителів, що завжди посміхалися мені, я відчувала їх співчуття і печаль, і мені чомусь теж ставало сумно.

В той день я вперше в житті почула звук справжнього пострілу. Будучи дев'ятирічною дівчинкою, яку міг налякати будь-який раптовий звук, я стрепенулася, питаючи у своєї вчительки англійської: «Це була бомба?» Вона швидко заспокоїла мене, але я все ще відчувала її паніку і хвилювання. В той же день я вперше побачила свого батька дуже стриманим та серйозним, а мати розгубленою й сумною.

Остаточно життя перевернулось з ніг до гори тоді, коли у кухонне вікно залетів снаряд. Ми почали розуміти, що повинні покинути рідне місто, школу, роботу, старих друзів і родичів заради збереження життя і світлого майбутнього.
І це насправді моторошно, бо кожен день, який ми проводили у небезпеці для життя, відчувавсяяк якийсь кошмар чи фільм жахів. Але це реальне життя, і ми - реальні люди.
Було дуже боляче дізнаватись про смерть знайомих, які завжди бачили у світі лише добро та радість, повністю віддавались своєї справі та допомагали іншим.

Ці люди справді хотіли жити. І вони жили, поки в один день їх не вбило снарядом. Можна виправдати смерть людини долею чи рішенням Бога, але чи є в цьому сенс, коли список смертей збільшується з кожним днем?

Війна несправедлива до всіх, але в першу чергу до загиблих. Ми повинні пам’ятати всіх тих, чиє серце зупинилось через жорстокість війни.

Я дуже щаслива, що живу зараз під мирним небом і можу не хвилюватися за життя моїх рідних, але я все ще сподіваюся, що коли-небудь ми повернемося додому, і все стане на свої місця: мама продовжить працювати вихователем, бабуся буде займатися господарством, я знов зможу піти у танцювальний гурток, а тато просто буде щасливий жити поряд з нами. Нажаль це лише мрії, які не можуть збутися зараз.

Кожен Новий рік, Різдво чи День народження я загадую, щоб на моїй батьківщині закінчилась війна. І, можливо, колись Всесвіт почує не тільки мої мольби, але й мольби всіх жертв цього страшенного лиха.

Авдіївка 2014 2021 Текст Історії мирних діти 2014 переїзд обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення діти внутрішньо переміщені особи обстріли Донецька 2021 Конкурс есе 2021
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Facebook twitter
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій