Кулiш Анастасiя, 15 рокiв,

Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів Козацький ліцей, м. Запорiжжя

Есе "День, коли для мене почалася війна"

Війна спокою не дає, І синє небо вже не синє. Навіть, не чутно солов'я, Який щебече під вікном. Кажуть: "Добре бути вдома!" Але, якщо вже дім не твій? Якщо вже спалахнув вогонь? Кривава битва майже поруч! І ще не знаєш: це початок, чи кінець? Почуті вісті непокоять. Зі страхом жити я боюсь, І вже втомилась бачить горе, Як плачуть люди та знайомі. Я хочу мирне небо бачить! Як вільний птах в ньому літає, І він, поринувши в свободу, Відчув, що таке життя насправді.

Тож, яке має значення для мене війна? У моєму розумінні – це дуже жорстка боротьба за владу та територію. На мою думку, кожна людина знає, що значить для неї війна та які наслідки вона залишає після себе.

Майже у кожного бабусі, дідусі, прабабусі та прадідусі знають, що таке це кровопролиття, та як воно відображається на людях. Усі знають історію, а саме про Першу та Другу світові війни, та як вони відобразились на Україні та людстві в цілому.

Зараз йде війна на Сході України. Дуже сумні наслідки... Майже знищений Донецьк, люди тікають звідти, кожна людина молиться, щоб вороги не прийшли до хати та не розгромили сімейне гніздечко. Усі з надією чекають на кінець цієї боротьби.

Моя сім'я кожний день молиться, щоб мир на Землі вже почався, щоб кожна людина жила без страху та турбот. Мир на землі – це як гарні почуті вісті. Сьогодні в мені живе надія, що мир повернеться в Україну.