Єрмолова Анастасiя, 14 рокiв,
Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів Козацький ліцей, м. Запорiжжя
Есе "День, коли для мене почалася війна"
Мирне небо над тобою, Срібних куль багато. Сьомий рік вже під ногою, Стій же, вистій моя хато! “Феєрверки, чи салюти?” – Думали спочатку. Придивився мирний люд – Вже й не бачу хатку. Звідти йдуть, де сонце темне, Там гора горбата. І здається все даремне. Десь була і моя хата. Йду я стомлений від бійки, Йду я крізь долину, У долоні лиш копійки, Відбудую я хатину!
Біль, страх, кров... З чим у вас асоціюються ці слова? Нічого позитивного вони в собі не несуть. Від них віє темрявою та чимось моторошним. Власне виникає образ війни.
Якщо ми подивимося тлумачення слова “війна” у якому-небудь словнику, то ми побачимо щось на кшталт: “це збройний конфлікт між територіями, що виник у наслідок політичних розбіжностей”. Але хіба це просто якась суперечка? Якщо зануритися в історію, то можна побачити, що миру ніколи й не було.
Коли я була зовсім маленька, кожного літа я їздила до бабусь та дідусів у Луганську область. Я навіть закінчувала там перший клас та зустрічала Новий рік. Але мої поїздки скінчилися… Це сталося дуже несподівано. Чесно кажучи, ніхто й навіть не уявляв, що може статися щось подібне.
Люди, які дивляться новини, бачили або чули, що кожного дня помирає багато невинних громадян, і більшість у це не вірить. Моя бабуся з невеликого селища в окупованій частині Луганської області. Кожного разу, коли ми до неї телефонуємо, чуємо жахливі історії про те, що стріляли поряд з її хатою, чи знову хтось загинув, потрапивши під обстріл. І скільки б ми не вмовляли бабусю поїхати, вона сперечається, кажучи, що це її рідний дім і вона його не покине.
А ось у іншої бабусі все набагато гірше. Справа в тому, що будинок моєї прабабусі розбомбили, що вийшло випадково. Це принесло великі втрати, і не лише грошові. Але туди ми можемо навідуватися, на відміну від першої бабусі.
Вся ця ситуація найсильніше торкнулася мого батька. Він дотримується позиції, що не зніме вишиванки, допоки не запанує мир на Сході України.
Я вважаю, що вся ця ситуація дуже делікатна, саме останнім часом виникає багато дискусій стосовно цього питання. Через це нація почала розділятися і не лише територіально. Я хочу, щоб ми не забували, що ми всі одна єдина країна – велика родина. Я хочу миру та прагну щось зробити зарадивсіх тих, хто постраждав заради держави і заради нас!
