Торопова Яна, 9-м клас, Черкаська спеціалізована школа 1-3 ступенів №18 ім. В. Чорновола

Вчитель, що надихнув на написання — Шатило Світлана Сергіївна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

Війна це страшний гріх, який здійснило людство. За що і навіщо? Мені це не зрозуміло. В наш дім ця страшна звістка прийшла через напад на м. Харків, бо мій брат там навчався в кадетському корпусі. 

З кожним днем атаки ворога на м. Харків посилювались і ось брат подзвонив, що їх кадетка розбита і треба терміново виїжджати.

Я проводжала батьків і бачила на вокзалі багато людей, які сідали в великі автобуси, вони були з дітьми та чемоданами. Люди тікали в інші країни – що їх там чекає… Зараз ми чуємо – «О як тут закордоном добре», а я не хочу нікуди виїжджати із своєї країни, мені добре тут. Коли батьки повернулися з братом, розповідали, що вскочили в останній вагон і багато рельсів на їхньому шляху були пошкоджені снарядами.

З часом ми звикли до сирен, до сховищ, але мене турбує майбутнє нашої країни, бо війна виявила багато негараздів і що саме страшне гинуть люди моєї країни і вже майже в кожній сім’ї є поховані. Моя сім’я кожного місяця віддає певну суму грошей для поранених.

Мені здається, що не можна довго чекати і президент та його команда повинні розпочати шлях до миру. В Україні багато розумних людей, треба скликати «Форум миру» і знайти цей шлях і це в руках нашого президента.