Моя мама жила в Бердянську. Після початку війни вона опинилася в окупації. Це були важкі дні. Я думала про те, як її врятувати. Зрештою мені вдалося забрати маму до себе: через знайомих вивезли з окупації. Зараз вона живе зі мною.

Ми нікуди не виїжджаємо, бо мама хворіє і їй важко переносити дорогу. Буває страшно навіть в Одесі. Роботи у місті немає. Мій бізнес залишився на окупованій території, і я фактично втратила все, що будувала роками. А зараз, коли вік уже не той, знайти нову роботу дуже важко. Грошей не вистачає, а мамі потрібні ліки. Ми обидві живемо надією на мир.