У мене є чоловік і двоє дітей. Коли почалися обстріли, ми були вдома. Я була шокована, що таке почалось. Не було світла і води. Життя в Нікополі стало складним. Місто постійно обстрілюють. Мої сусіди загинули. Ми вирішили виїхати до Одеської області, щоб врятувати дітей. Тут все є. 

Зараз я працюю дистанційно на підприємстві в Нікополі. Ми все ще чекаємо миру. Мої батьки не хочуть виїжджати. Я за них хвилююсь, бо прилетіти може будь-якої миті. Дуже хочу повернутись додому. Чекаю на перемогу.