У перший день війни вибухи були на аеропорті. Ми з чоловіком зібрались та поїхали на інший берег міста, подалі від лінії зіткнення з росіянами. Місто постійно обстрілювали, люди сиділи в підвалах. Не працювали магазини та аптеки. Страшно було кожного дня. Найбільше мене шокувало, що Запоріжжя перетворили на небезпечне місто. Там неможливо перебувати через війну.

Я зараз живу в Кіровоградській область у квартирі друзів. Сплачую тільки за комунальні послуги. Працювати піти я не можу, бо в мене маленька дитина. 

Моя мама залишилась в окупації. Я дуже за нею сумую. Сподіваюсь, що після настання миру зможу вийти на роботу.