Війна мене застала вдома. Я бачила, як окупанти заходили в Херсон. Мені було дуже страшно за себе та за дитину. Окупанти ходили по квартирах. Я боялась, що прийдуть до мене. Два місяці з дитиною прожила  страху. Магазини стояли порожніми, бо в перші дні війни все розкупили. Ліки доводилось шукати по аптеках та знайомим, бо медикаменти у місто не завозили. Люди рятували один одного: ділились харчами та ліками.

Я була шокована тим, що неадекватні росіяни вирішили ракетами владнати якісь свої запитання. 

Я з сином  виїжджала з Херсона під обстрілами. Були перевірки на блокпостах, але нам  вдалось виїхати. Зараз я не знаю, де буду жити. Сподіваюсь, що повернусь до Херсона та все відбудую.