Українська художниця Ольга Wilson малює «душі» загиблих українців.
«Доброго дня. Ми з Харкова. Моя мама загинула 1 березня від снаряда, викинутого з літака. Її звали Марина, їй було лише 42 роки.
Я спала, вона пішла в магазин і простояла там у черзі близько двох годин, вона вже йшла додому, але так і не дійшла… Я її навіть не побачила, мені не дали на неї подивитися. У мене розривається серце від того, що я навіть не доторкнулася до неї, не обійняла і не погладила ручку.
Вона була дуже чудовою і світлою і дуже дуже позитивною людиною, вона шалено хотіла онуків. Але мені 19 і поки що ми завели собаку. Вона була для неї всім, ніби й справді внучка. І мені так боляче дивитися на Мальту. Коли я говорю слово "мама" – вона починає її шукати і я розумію, що вже не знайде. Мамочка віддавала нам всю себе. Все робила для нас. Вона просто пішла купити нам їжі, якої і так у магазині вже майже не було…»
.png "Щоденник війни: З нашого міста виїхали майже всі")
.png "Імена")
