Треміля Софія, учениця 9 класу Миколаївської гімназії №64

Вчитель, що надихнув на написання есе - Павлюк Антоніна Михайлівна

Війна. Моя історія

У ту страшну ніч мені снився сон. Я бачила яскраве сонце, духмяні квіти та усмішки рідних мені людей. Мама мене обіймала, бабуся розповідала цікаві історії, а тато приготував мої улюблені смаколики. Ми були всі разом.

Я відчувала тепло та спокій у своєму серці. Я навіть не здогадувалася, що, відкривши очі, моє життя зміниться.

На годиннику була пʼята ранку, за дверима я чула шум та гуркіт. Я  ще не дуже розуміла, що відбувається. Моя мама квапливо  збирала валізи і сумки. Батьки  вдягали військову форму, а бабуся і я тихенько плакали, проводжаючи їх. «Ми повернемось, рідненькі», - сказала матуся.

Я до сих пір зі сльозами згадую її слова. Тремтячими руками я її дуже сильно обіймала, ніби в останній раз. В очах свого татуся побачила страх за нас, за те, що може статися. Обійнявшись, ми попрощались.

Горе та печаль охопила всю нашу Україну. Я не могла повірити, що на мою вільну землю напали, що мої рідні у небезпеці. Я намагалася заспокоїти бабусю, хоча і самій було страшно. Разом з бабусею  дивилися новини та чекали звісток з фронту. Цей період життя я запамʼятаю назавжди. Тоді було все, як у тумані. Горе, смуток та страх панував по всій квартирі. От тоді я зрозуміла, що таке справжня ненависть.

Бах, бах, бах… Вибухи були скрізь. Будівлі тремтіли й серця також. Моя мама, бабусечка та я спали в коридорі, а тато безстрашно захищав мою Батьківщину. Бабуся співала народні українські пісні, її зворушливий голос могли перервати лише ворожі ракети.

У такі моменти я молилась за своїх рідних, за тата, за всю Україну. Я знала, що віра допоможе. Я вірю в наших захисників і захисниць. Зараз, в цей час, я відчуваю і гордість за свою країну. Кожного разу, коли бачила свого тата, я була дуже рада, серце співало.

Ми вже потрохи звикаємо жити таким життям, страх за рідних нікуди не зник, але ми підтримуємо один одного, ми завжди разом.

Перемога буде за нами. Україна буде вільна та щаслива. Наші люди зможуть побудувати гарну, квітучу, справедливу, незалежну Україну. А свій сон, в ту страшну ніч, я буду памʼятати завжди.