Наталя Голеня, метеорологиня, заступниця начальника відділу метеопрогнозів Українського гідрометеорологічного центру розповіла для Музею "Голоси Мирних" власну історію, як вона з донькою виїжджала з Бучі у березні 2022 року, про страх побачити Київ у вогні, про переживання, що  захоплять столицю, і про порятунок власного котика під час критичної ситуації, коли дехто залишав тварин, рятуючись від війни, а родина Наталі рятувала хвостика. А також про те, як війна змінила роботу метеорологів в Україні.  

Найтривожнішою була ніч на 25 лютого, коли сусідка принесла звістку, що "Київ горить". Наталя згадує, як бігла на дев'ятий поверх, щоб почути радіо і переконатись, що столиця все ще тримається. Родині вдалося покинути Бучу 26 лютого – брат Наталі приїхав зі сторони Ірпеня і забрав їх, хоча вона просила його не ризикувати. Вже наступного дня, 27 лютого, колону, яка рухалась тією ж вулицею, було розбито російськими військами.

Попри весь пережитий жах, Наталя з теплотою згадує, як вони евакуювалися з домашнім улюбленцем – рудим котом Баксом, якого донька не погодилася залишити навіть ціною відмови від інших речей. "Він певною мірою підтримує нас, зосереджуєшся на ньому і таким чином виводиш себе зі складного стану", – ділиться жінка.