Валентина Сливченко прожила 88 років і загинула на початку березня у блокадному Маріуполі через брак їжі, холод та сильний стрес від бойових дій у місті.
Напередодні смерті внаслідок російських обстрілів зайнялася її квартира. Пожежу допоміг загасити сусід жінки. Він ділився зі старенькою харчами та водою – на той час ні продуктів, ні водопостачання у місті не було.
«Моя бабуся не заслужила помирати від холоду та голоду, у самоті. Вона й так прожила нелегке життя», – розповіла онука загиблої Вікторія.
Під час Другої світової війни радянські війська, відступаючи з Харкова, підірвали будинок, де Валентина Сливченко жила разом із мамою.
«Опісля мама бабусі поїхала на Далекий Схід Росії. А бабуся залишилась у Харкові безпритульною дитиною», – розповіла Вікторія.
Родичі Валентини Сливченко кажуть, що бабуся була дуже бережливою – боялась, що хтось може прийти і відібрати в неї все. А ще пенсіонерка по-особливому цінувала незалежність України.
«Мого батька бабуся виховувала в дусі свободи та любові до України. І нас із сестрою теж так навчала. А радянських комуністів називала злочинцями. Ненавиділа їх більше, ніж гітлерівців», – розповіла онука Валентини Сливченко.
Історія з instagram каналу Victims of russia.
.png "«Приїхала з двома сумочками до Білозерського»")
.png "«Світло у нас пропадало, бо бомблять»")
