Драгула Уляна, учениця 10 класу Березоволуцького ліцею Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району Полтавської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Губка Галина Іванівна

Чому бути українкою - це моя суперсила?

У світі різноманітних культур і націй, я відчуваю усвідомлену гордість за приналежність до українського народу, який пройшов нелегкий шлях розвитку, але залишається міцним та нескореним. Я пишаюся тим, що - українка, і ця гордість виростає з невичерпного джерела національної ідентичності та величної історії. Країна великих Героїв і багатої культурної спадщини — це моя земля, що додає мені сил та визначає мою самобутність.

Україна — країна, що зберегла свою унікальність навіть у складні періоди історії, що були випробуванням для міцності нації.

Українці завжди мали особливий зв'язок із природою, який відображений в нашій традиційній культурі, мистецтві та піснях. Кожна нота нашої музики, кожен візерунок нашої вишивки — це віддзеркалення глибокого зв'язку з рідною землею. Мова — ще один скарб, що відзначає нашу ідентичність та стає мостом, що об'єднує нас у велику націю. Пишаючись своєю українською приналежністю, я також пишаюся спадщиною великих мислителів, поетів і художників, які зробили важливий внесок у світову культуру.

Пишаючись своєю національністю, я також розумію свою відповідальність за майбутнє нашої країни. Пишаючись своєю українською приналежністю, я відчуваю себе частиною великого і невмирущого духу України.

У кожному українцеві чи українці, як у прозорій краплині карпатського джерела, криється таємниця національного духу. Того духу, що не піддається спробам пригнічення, сили, яка виходить із найтемніших періодів історії та знову відновлює свою сутність. У чому полягає ця незламність духу та сила української нації, яка ніби Фенікс встає з попелу? Найперше - це історія, що переплетена війнами, відчаєм, та невдачами, але завжди насичена героїзмом і боротьбою за свободу. Українська історія — джерело нашої незламності, основа нашої ідентичності.

А друге — це рідна українська мова, що є не лише душею народу, але й ключем до збереження національної свідомості. Мова - це той магічний код, що робить нас унікальними у цьому світі. Рідна мова — це не просто слова, це витканий ареал нашого буття, наша ідентичність, яку жодна сила не може стерти.

Український дух нашого народу є непереможним, поки ми пам’ятаємо нашу історію, розмовляємо рідною мовою та живемо на своїй вільній землі. У цій незламній сутності та силі ми знаходимо невичерпну силу натхнення для майбутніх поколінь, віддаючи шану тим, хто боровся і захищав свободу української землі, тим, хто вірив в майбутнє української нації.

Я – українка і це є моєю найбільшою суперсилою. Я вірю в те, що наш народ подолає своїх ворогів та здобуде перемогу у цій нерівній несправедливій боротьбі. Перемога — це не лише завершення воєнних дій, але й відродження і відбудова України, заради якої ми рухаємося вперед.

У кожного з нас є можливість зробити свій особистий внесок у будівництво переможного майбутнього. Хоча я є ще зовсім юною, проте намагаюся жити і працювати заради Перемоги. Найперше, я намагаюся сумлінно вчитися, щоб стати добрим фахівцем і працювати на благо рідної землі. Я хочу, щоб наша українська нація й надалі вважалася найосвіченішою серед світових народностей.

Також я займаюся волонтерством та допомагаю словами підтримки та малесенькими добрими вчинками наближати нашу спільну велику Перемогу. Кожен день молюся за наших мужніх Воїнів, щоб вони зуміли вистояти і вибороти нашу свободу і незалежність. Прошу у Вищих Сил, щоб чиїсь батьки, сини і чоловіки повернулися живими та неушкодженими до своїх рідних, до власних домівок.

Я – українка і пишаюся своєю незламною нацією і найкращою країною у світі. Саме це і є моєю суперсилою, що допомагає мені вистояти і вперто йти вперед з вірою у краще майбутнє, з надією, що більше ніхто і ніколи не зазіхне на нашу Батьківщину, з любов’ю до людей і світу.