«Як почнуть десь стріляти – дрож бере», – каже Аліса Жиганшина з Торецька. В день бою за місто було велике церковне свято, і вона з іншими парафіянами не ховалась у підвалах, а молилася в церкві за місто і людей.
Про обстріли, про те, як сиділи у підвалах, пенсіонерка намагається не згадувати. Вона прагне не сумувати, тішитися навіть найменшому і просить у Бога миру для рідної землі.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.