Мій онук Богдан, коли йому було чотири роки, втратив батьків під обстрілами. Він кілька годин пролежав під зруйнованою багатоповерхівкою.
Будинок упав, а онука придавило бетонною плитою. Це було 15 липня 2014 року. Тоді снаряди в центрі міста впали й вибухнули. Почали розбирати завали – спочатку були люди з горішніх поверхів, мертві всі, а потім відчинилося віконце, і почули всі голос Богдана – він весь час був притомний. Він вижив один з усього під'їзду. А його мати загинула під завалами.
Від квартири, де Богдан жив із батьками – моїм сином і невісткою, – нічого не залишилося. Тоді загинуло 11 осіб.
Наступного дня дуже погано онукові стало, почали відмовляти нирки. Йому провели операції. Лікарі сказали, що місця від переломів будуть турбувати його ще довго.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.