26 травня 2014 року в Донецьку о восьмій вечора вбили мою тітку – їй вибухом голову відірвало. Наступного дня я бачив в морзі побиті тіла військових і мою тітку вбиту. Вся країна палає з 2014 року. 

У 2022 році ми потихеньку з мамою виїхали. Був затор на дорозі до самого Дніпра.

Одна хата моя в Донецьку - туди дороги мені немає, бо там я бандера. В Торецьку хата згоріла. Немає нічого хорошого. 

Поки війна йде, я не бачу ніякого майбутнього. Головне - вижити.