У перший день війни російські війська зайшли до села. Було дуже страшно. Окупанти примушували наших чоловіків рити окопи. Знущались, як могли. 

У селі не було продуктів через відсутність магазинів. Землю обробляти я не могла, бо над головою постійно літали снаряди. Тож мої діти їли мало. Запасів у мене було небагато. 

Через чотири місяці я з трьома дітьми виїхала з села. Виїхати допоміг небайдужий чоловік. Зараз з родиною живу в Кіровоградській області. Головне, аби мої діти жили в мирі.