Я жила у Світлодарську. У перший день війни я почула обстріли, але не надала цьому значення, бо вісім років до того я жила на лінії фронту. Потім обстріли стали такими потужними! Довелося ховатись у підвалі. 

Продуктів у місті не було, нічого не завозили. Було дуже важко вижити. Тому мені довелося виїхати. Покидати рідну домівку у похилому віці дуже важко, але що робити. 

Зараз я живу далеко від дому, а мої рідні лишились у Світлодарську. Я досі не можу оговтатись від стресу. Живу лише з вірою у закінчення війни.