Олена Василівна шокована думками росіян, поведінкою їх солдатів. Але вона вірить, що все це скінчиться нашою перемогою

Я жила в Кам’янці-Дніпровській. Від початку війни росіяни обстрілювали Нікополь, і все летіло якраз через нашу хату – дуже страшно було. Тож мене донька забрала до себе у Запоріжжя. А син і ще одна донька там залишились. Жити далі вдома я не могла – пенсію не отримувала, ліки дорогі були. Діти мої залишились без роботи. Там безлад був страшний: окупанти стріляли, куди хотіли. Люди йшли по вулиці, а вони стріляли. Після шостої вечора ми вже не могли з дому вийти – танки по вулицях постійно їздили. Солдати російські ходили по домівкам, розпитували, за кого ми. До мене приходили, я їм і відповідала, що я в Україні жила, а в росії я не жила.

Окупанти в пусті хати заселялися, зривали замки, лазили по підвалам.

В мене харчі були: я мала запаси з довоєнних часів. Закрутки були, донька із Запоріжжя передавала муку і крупи, поки можна було. Бувало, що й ліки привозили. Коли вже перестали пропускати волонтерів, довелось виїжджати. Перевізників було багато, але щоб виїхати, потрібно було чотири-п’ять мінімальних пенсій скласти.

Ми на блокпосту простояли три дні. Перевіряли нас, роздягали, шукали татуювання. В кого знаходили, того залишали. Викидали все з автівок, а коли люди від’їжджали, забирали речі до себе в палатку. В мене з собою були лише документи, то в мене нічого не забрали. Тяжко ми добиралися.

Далі Запоріжжя я не поїду. Куди мені їхати в 60 років після інфаркту і інсульту? Роботи в мене зараз немає - сиджу в доньки на шиї. Зять працює два-три дні на тиждень, двоє діток в них. Завдяки онукам я трохи відволікаюсь від цих страхіть, що зараз кояться. Тяжко нам, ну, нічого – витримаємо. Наші воїни захистять нашу батьківщину, а російського миру нам не потрібно. Ці нелюди прийшли воювати з мирним населенням: з дітьми, зі старими, руйнують все що ми будували роками. Ходили шукали в нас по хатах бандерівців. Захищати нас від них прийшли. Нехай себе від путіна захистять! В мене в росії є брати та сестри, вони зомбовані, я з ними не спілкуюся -  вони розказують, що Україна напала на росію. Цікаво: чого тоді розруха в нас, а не в них?