Я жила у Розівці. У перший день війни почула вибухи. Потім селище окупували, і місяць я прожила у такій обстановці. Обстріли були сильними, але через відсутність зв’язку ми жили в інформаційному вакуумі, тож не знали, що відбувається в країні. 

Не було світла і води. Ми брали технічну воду з басейна. У селищі не працювали магазини та аптеки. 

З родиною я виїжджала через Оріхів під обстрілами. Мої батьки залишились в окупації. Дуже хочу їх побачити. Коли закінчиться війна, я не знаю. Стараюсь взагалі про це не думати. Сподіваюсь на Перемогу України.