Під час обстрілів я сиділа в підвалі. У місті не було опалення, води та газу. Під обстрілами  «Градів» моя донька ходила шукати ліки. Я не збиралась виїжджати, сподівалась, що скоро все скінчиться.

Біля під’їзду мого дому у мене був невеликий сад. Люди приходили подивитись на мої квіти. Моє місто мені сниться кожної ночі. Мого будинку більше немає, залишились лише руїни. 

Я вірю в перемогу України.