Мені 73 роки. Я жила в Степногірську. Зараз уже моєї квартири на восьмому поверсі немає. Там голуби живуть, усе вибито. Не знаю, як і де я потім буду жити. Зараз у Запоріжжі орендуємо квартиру. У мене тут ще собака і кіт. Шкода їх. Собачка породи бігль.
Ми тікали, в нас стріляли. Доньчину машину розбило - дірки кругом. Добре, що не влучило в бак і не вибухнуло. Але тут недалеко, то якось доїхали.
Психіка вже порушена. Я не спала нормально, прокидалася по декілька разів за ніч. Мене все шокувало. Моя мати пережила війну, а тепер я. Мабуть, доля така.
Моя донька зараз поїхала з сім’єю, а онучка тут, вона мені допомагає. Я зверталася недавно по допомогу. Я інвалід третьої групи. Мені допомагали.
