Я вдова, 2017 року поховала чоловіка. У мене двоє дорослих дітей. Дочка живе у Києві. Син тут, у Попасній. Раніше було нормальне життя, достаток. Ми нічого не потребували.
Коли почалися сильні бомбардування, ми всі покинули, схопили документи, деякі речі та поїхали до Києва. Чоловік поховав, у нього була онкологія. Він переніс хімію, операції, тому радощів у житті мало.
Біля мого будинку розірвався снаряд, пошкодив дах та господарські будівлі. Вікна мені допомогли поставити та дали шифер. Решту ми відновлювали самі. Уламки пошкодили котел, у мене досі немає опалення. Були побиті батареї, стіни. Я не можу нагріти воду, бо порушено водопостачання. Моє житло не придатне для проживання, тепер я живу в квартирі дочки.
