Я була вдома і почула вибухи. Коли розпочалася війна, стало по-справжньому страшно. Обстріл почався майже відразу. Було важко повірити, що Росія справді розпочала повномасштабний наступ на Україну. До міста прилітали ракети та снаряди. Вони летіли через будинки, над вулицями, потрапляли до різних районів.
Щодня ситуація ставала все небезпечнішою. Я була шокована тим, що Росія почала стріляти по мирних містах. Моє місто теж постраждало, бо розташоване біля кордону. Магазини та аптеки закрилися. Води та газу не було. Виживати було важко, особливо у перші місяці. Я забрала до себе маму, вона пережила декілька інсультів. Зараз я продовжую працювати.
Я щодня живу з надією. Хочу вірити, що скоро все закінчиться. Дуже чекаю, коли настане мир. Дуже хочеться просто жити вдома, спокійно без страху.

.png)





.png)



