Мацан Альона, 11 ФМ клас, Сумський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 10

Вчитель, що надихнув на написання — Войтенко Ганна Іванівна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

24.02.2022 за три дні мені виповниться 14, але святкувати ніхто не буде. Цей день я запам'ятаю назавжди, бо він змінив усе. 

Замість подарунків, сміху та святкових привітань я прокинулася від звуків вибухів.

Війна — це те, що завжди здавалося чимось далеким і нереальним, наче з підручників історії чи новин. Але того ранку вона прийшла у моє життя.

Мій день народження я провела у підвалі. Ми з батьками ховалися від бомбардувань, не знаючи, що на нас чекає далі. Темрява, холод і відчуття страху стали новими супутниками в цей день, який мав би бути веселим і безтурботним. Але всупереч усьому, мої батьки змогли купити мені торт. Це був найважливіший торт у моєму житті — не тому, що він був особливим, а тому, що це був символ їхньої любові та сили.

У найскладніші моменти вони зробили все можливе, щоб я відчула себе захищеною і хоча б трохи радісною.

Коли вимикали світло, я спочатку раділа — ніяких уроків. Але потім запанувала тиша, переривна лише гудками сирени. Ті перші дні війни назавжди залишаться в моїй пам'яті. Але разом із болем та страхом вони також навчили мене незламності. Мій шлях за ці 1000 днів війни — це шлях дорослішання, коли дитячі мрії й проблеми відійшли на другий план, а на перший вийшли нові виклики. Війна швидко навчила мене, що справжні проблеми — це не контрольна з математики чи конфлікт із друзями, а питання виживання, безпеки, доля рідних і близьких.

Особливо важливим етапом мого шляху став проект "Покоління Перемоги", в якому я вирішила взяти участь. Цей проект об'єднує молодь, яка, незважаючи на труднощі війни, прагне бути корисною для своєї країни.

Під час проєкту "Покоління Перемоги" я зустріла багато нових людей, які стали важливою частиною мого життя. Це не лише однодумці, а й ті, хто переживає схожі труднощі. Разом ми навчилися підтримувати одне одного, знаходити сили у єдності та вірі у майбутнє. Саме ці люди допомогли мені усвідомити, що разом ми можемо змінювати світ навіть у найтемніші часи.

За ці 1000 днів війни я побачила багато болю і втрат, але також я побачила, наскільки сильними можуть бути люди. Моя участь у проєкті "Покоління Перемоги" дала мені надію та розуміння, що навіть маленькі зусилля можуть мати великий вплив. Я відчула, що, незважаючи на юний вік, я можу допомагати своїй країні та робити свій внесок у її майбутню перемогу.